Оберіть мову: Eng
Позняки
м. Київ, ТЦ "Паралель" вул. Мишуги 6, мінус перший поверх

+38 098 924 39 30
+38 095 327 50 50
+38 044 206 95 84

Графік роботи:

Пн.-Пт. 09:00-19:00
Сб.-Вс. 09:00-14:00

Замовити дзвінок

График работы:

График работы:

Пн.-Пт. 09:00-19:00
Сб.-Вс. 09:00-19:00

Заказать звонок

График работы:

Біль в попереку: лікування, симптоми

Біль в попереку це настільки поширене явище, що фінансові витрати на його усунення в третину перевищують фінансові витрати на лікування онкологічних захворювань. Фахівці Болі в поперекурозрізняють болі в попереку на:

  • Люмбаго – відчуття гострого болю, що виникає після перевантажень та переохолодження;
  • Люмбалгія. Ниючий біль, що має хронічний характер. Виникає, як правило, після тривалого перебування у сидячому положенні;
  • Люмбоішіалгія. Гострий біль, що віддає в ногу, який свідчить про можливу наявність міжхребцевої грижі. У випадках, якщо біль виникає без видимої причини, не проходить протягом декількох днів, віддає в коліно, лікоть, ногу або супроводжується підвищеною температурою тіла, негайно зверніться до лікаря.

Причини болю в попереку

Біль у попереку може мати гострий або хронічний характер, що безпосередньо залежить від причини його виникнення: запалення або затиснення нервових закінчень, або проблема в самому хребті. Зустрічаються випадки переміщеного болю – відображення больових відчуттів від внутрішніх органів. Простіше кажучи, людина відчуває біль в області попереку, і вважає, що у неї проблема з хребтом, коли насправді біль провокується зовсім іншим органом.

При гострому прояві поперекового болю, люди часто починають займатися самолікуванням і починають приймати знеболювальні препарати, що тільки принесе шкоду організму і зітре картину захворювання. Діагностувати причину, поставити діагноз і призначити лікування може лише фахівець. У пошуках причини болю в попереку важливо знати, що їх кількість сягає десятків і класифікуються вони на первинні і вторинні синдроми.

Первинний больовий синдром виникає внаслідок патологічних змін хребетного стовпа. Згідно зі статистикою, переважна більшість випадків виникнення болю в попереку виникає саме «завдяки» йому. Найпоширенішими причинами його виникнення вважається:

  • остеохондроз, у процесі якого уражаються хрящові та кісткові тканини міжхребцевого диска і прилеглих до нього хребців. Як наслідок, розвивається спондильоз.
  • спондилоартроз (форма остеоартрозу), при якій уражаються синовіальні або міжхребетні суглоби, що відповідають за рухливість хребта.

До менш частих захворювань відносяться:

До 10 % випадків скарг до медичних установ  – через відбражений біль при низці патологій внутрішніх органів, травм та інфекційних захворювань.

Серед факторів, що призводять до появі болю в хребті виділяють:

  • Сидячий спосіб життя, переохолодження і перенапруження м’язів;
  • Нерозвиненість м’язово-зв’язкового апарату;
  • Викривлення хребта;
  • Неправильне харчування, нестача вітамінів і мінералів;
  • Постменопаузний період;
  • Надмірна вага.

Діагностика болю в попереку

Перш ніж приступити до лікування болю в попереку, необхідно знайти першопричину. Лікування поперекових болів у нашому центрі призначається тільки після повного огляду хребта, збору даних про інтенсивність, тривалість і діагностику. Але насамперед необхідно перевірити сечостатеву систему і нирки. Найбільш інформативним методом дослідження є МРТ, але вона призначається додатково, окремо або разом з рентгеном і комп’ютерною томографією.

Після визначення причини і встановлення діагнозу правильно призначена комплексна терапія допоможе впоратися із захворюванням за мінімальний термін. Лікуванням болю в попереку займається невролог, а в деяких випадках – травматолог або ортопед. В залежності від встановленого діагнозу призначають:

  • лікувальні фізичні навантаження;
  • водні процедури.

Профілактика болю в попереку

Будь-яке захворювання краще попередити, ніж лікувати. І болі в попереку не є винятком. Щоб скоротити перелік факторів ризику, що призводять до захворювання, слід:

  • утримуватись від навантажень;
  • займатися в басейні і гімнастикою;
  • щодня виділяти від 30 хвилин на піші прогулянки;
  • контролювати поставу та вагу.